клобук

КЛОБУ́К, а́, ч. Високий циліндричної форми головний убір із покривалом, який носять православні ченці.

Чернець мій встав. Надів клобук, взяв патерицю, Пере-христився [перехрестився], чотки вам… І за Україну молитись Старий чернець пошкандибав (Шевч., II, 1953, 38);

Архімандрит Тризна уже сидів у кріслі.. Чорний клобук до очей прикривав йому рожеве обличчя (Панч, Гомон. Україна, 1954, 149).

Значення в інших словниках

1. клобук — клобу́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. клобук — 1. Головний убір малосхимника, що являє собою камилавку, обтягнуту кукілем; 2. Повсякденний головний убір архиєрея, що складається з камилавки та кукіля; розм. ковпак  Словник церковно-обрядової термінології
3. клобук — див. палиця  Словник синонімів Вусика
4. клобук — -а, ч. Високий циліндричної форми головний убір із покривалом, що його носять православні ченці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. клобук — КЛОБУ́К, а́, ч. Головний убір циліндричної форми, що спадає на плечі покривалом чорного або білого кольору і який носять православні ченці; каптур (у 2 знач.). Ось виходить низка ченців у клобуках (У. Самчук); Архімандрит Тризна уже сидів у кріслі ..  Словник української мови у 20 томах
6. клобук — Не кожен монах носить клобук. Не кожний монах дотримується святих заповідей. Чорний клобук святості не придає. Сам одяг не робить людину святою.  Приповідки або українсько-народня філософія
7. клобук — КЛОБУ́К, КА́ПТУ́Р. Архімандрит Тризна уже сидів у кріслі.. Чорний клобук до очей прикривав йому рожеве обличчя (П. Панч); Владика, не скинувши ні ряси, ні каптура, на ходу вчепив до пояса шаблюку. .. Вибіг на вулицю (О. Ільченко).  Словник синонімів української мови
8. клобук — Клобу́к, -ка́, в -ці́; -буки́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. клобук — Клобук, -ка м. Клобукъ. Надів клобук, взяв патерицю. Шевч.  Словник української мови Грінченка