Значення в інших словниках
-
ключниця —
клю́чниця іменник жіночого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
ключниця —
-і, заст. Жін. до ключник 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ключниця —
КЛЮ́ЧНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до клю́чник 1. На Хрестителя, саме так як вже спати лягали, – загадує мені ключниця віхтювати підлогу в паничевій світлиці (О.
Словник української мови у 20 томах
-
ключниця —
Клю́чниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ключниця —
КЛЮ́ЧНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до клю́чник 1. Через годину ввійшов в пекарню Ястшембський і звелів Василині ставати за горничну, а Одарці за ключницю (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах