ключниця

клю́чниця

іменник жіночого роду, істота

рідко

Значення в інших словниках

1. ключниця — -і, заст. Жін. до ключник 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ключниця — КЛЮ́ЧНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до клю́чник 1. На Хрестителя, саме так як вже спати лягали, – загадує мені ключниця віхтювати підлогу в паничевій світлиці (О.  Словник української мови у 20 томах
3. ключниця — Клю́чниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. ключниця — КЛЮ́ЧНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до клю́чник 1. Через годину ввійшов в пекарню Ястшембський і звелів Василині ставати за горничну, а Одарці за ключницю (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
5. ключниця — Ключниця, -ці ж. Ключница.  Словник української мови Грінченка