кметь
Кметь, -тя
м.
1) Крестьянинъ, хлѣбопашецъ. Два кметі, пан третій. Ном. № 1175.
2) Смѣтливый человѣкъ, находчивый, хитрецъ. Подольск. г.
Словник української мови ГрінченкаКметь, -тя
м.
1) Крестьянинъ, хлѣбопашецъ. Два кметі, пан третій. Ном. № 1175.
2) Смѣтливый человѣкъ, находчивый, хитрецъ. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка