кметь —
Кметь, кмет: — селянин [46-1;46-2] — старовинна назва селянина, хлібороба [44-1] — холоп, слуга, упосліджений [10] Кме́ті: — селяни, прислуга [13]
Словник з творів Івана Франка
кметь —
див. кмет.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кметь —
Я, ч., заст. Селянин-хлібороб. Де Віфлеєм твій? Де волові ясла? Нема й не буде — добре знає кметь. (ЧТ:185); Тримайся, кметю! Зрадні сльози витри і, усамітнений, досатаній. (ЧТ:185).
Словник поетичної мови Василя Стуса
кметь —
КМЕТЬ див. кмет.
Словник української мови у 20 томах
кметь —
кметь, кмет дружинник, воїн; селянин-кріпак
Словник застарілих та маловживаних слів
кметь —
I. КРІПА́К (особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин), ПАНЩА́ННИК, ПАНЩА́НИН, ХОЛО́П заст., КМЕТ (КМЕТЬ) заст.; О́ТЧИЧ (селянин у Росії, Литві та Україні в XV-XVІІ ст., предка якого позбавлено права переходу).
Словник синонімів української мови
кметь —
КМЕТЬ див. кмет.
Словник української мови в 11 томах
кметь —
Кметь, -тя м. 1) Крестьянинъ, хлѣбопашецъ. Два кметі, пан третій. Ном. № 1175. 2) Смѣтливый человѣкъ, находчивый, хитрецъ. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка