кметь

Я, ч., заст. Селянин-хлібороб.

Де Віфлеєм твій? Де волові ясла?

Нема й не буде — добре знає кметь. (ЧТ:185);

Тримайся, кметю! Зрадні сльози витри

і, усамітнений, досатаній. (ЧТ:185).

Значення в інших словниках

1. кметь — Кметь, кмет: — селянин [46-1;46-2] — старовинна назва селянина, хлібороба [44-1] — холоп, слуга, упосліджений [10] Кме́ті: — селяни, прислуга [13]  Словник з творів Івана Франка
2. кметь — кметь іменник чоловічого роду, істота селянин іст.  Орфографічний словник української мови
3. кметь — див. кмет.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кметь — КМЕТЬ див. кмет.  Словник української мови у 20 томах
5. кметь — кметь, кмет дружинник, воїн; селянин-кріпак  Словник застарілих та маловживаних слів
6. кметь — I. КРІПА́К (особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин), ПАНЩА́ННИК, ПАНЩА́НИН, ХОЛО́П заст., КМЕТ (КМЕТЬ) заст.; О́ТЧИЧ (селянин у Росії, Литві та Україні в XV-XVІІ ст., предка якого позбавлено права переходу).  Словник синонімів української мови
7. кметь — КМЕТЬ див. кмет.  Словник української мови в 11 томах
8. кметь — Кметь, -тя м. 1) Крестьянинъ, хлѣбопашецъ. Два кметі, пан третій. Ном. № 1175. 2) Смѣтливый человѣкъ, находчивый, хитрецъ. Подольск. г.  Словник української мови Грінченка