кнастер

кна́стер

(нім. Knaster) -а, ч. Сорт доброго міцного тютюну.

І мерва дум, ночима перетерта,

нестерпно ліловіла, ніби кнастер. (ЗД:98).

Значення в інших словниках

1. кнастер — Кна́стер: — різновид люлькового тютюну [11]  Словник з творів Івана Франка