кнурячий
Кнуря́чий, -а, -е
Принадлежащій, свойственный борову. Волосся жорстке, як кнуряча щетина. Стор. МПр. 129.
Словник української мови ГрінченкаКнуря́чий, -а, -е
Принадлежащій, свойственный борову. Волосся жорстке, як кнуряча щетина. Стор. МПр. 129.
Словник української мови Грінченка