князький

Князьки́й, -а́, -е́

1) = княжецький 1. Обернемо в хліви князькі чертоги. К. ЦН. 241.

2) = княжецький 2. підходити під князький вінець. Вѣнчаться. щоб ти під князьки́й вінець не підійшла! Желаю тебѣ остаться въ дѣвкахъ! К. ЦН. 201.

Значення в інших словниках

1. князький — КНЯЗЬКИ́Й, а́, е́, діал. Князівський. Серед ночі в бурю, в годину лихую, Він кинув свій замок, оселю князькую (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
2. князький — Кня́зьки́й = князі́вський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. князький — КНЯЗЬКИ́Й, а, е, заст., діал. Князівський. Обернемо в хліви князькі чертоги (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах