князький

КНЯЗЬКИ́Й, а́, е́, діал.

Князівський.

Серед ночі в бурю, в годину лихую, Він кинув свій замок, оселю князькую (П. Куліш).

Значення в інших словниках

1. князький — Кня́зьки́й = князі́вський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
2. князький — КНЯЗЬКИ́Й, а, е, заст., діал. Князівський. Обернемо в хліви князькі чертоги (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
3. князький — Князьки́й, -а́, -е́ 1) = княжецький 1. Обернемо в хліви князькі чертоги. К. ЦН. 241. 2) = княжецький 2. підходити під князький вінець. Вѣнчаться. щоб ти під князьки́й вінець не підійшла! Желаю тебѣ остаться въ дѣвкахъ! К. ЦН. 201.  Словник української мови Грінченка