кобзарювання —
кобзарюва́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
кобзарювання —
-я, с. Заняття, діяльність коб-заря, його фах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кобзарювання —
КОБЗАРЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кобзарюва́ти. За довгі роки кобзарювання К. С. Яцик зібрав дуже багато записів народних пісень (з наук. літ.); Царська поліція постійно переслідувала Вересая за кобзарювання (із журн.
Словник української мови у 20 томах
кобзарювання —
КОБЗАРЮВА́ННЯ, я, с. Заняття, діяльність кобзаря, його фах. За довгі роки кобзарювання К. С. Яцик зібрав дуже багато записів народних пісень (Нар. тв. та етн., 1, 1964, 63); Царська поліція постійно переслідувала Вересая за кобзарювання (Веч. Київ, 20.IX 1963, 3).
Словник української мови в 11 томах