кобзарювання

КОБЗАРЮВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. кобзарюва́ти.

За довгі роки кобзарювання К. С. Яцик зібрав дуже багато записів народних пісень (з наук. літ.);

Царська поліція постійно переслідувала Вересая за кобзарювання (із журн.);

Брати вдалися до кобзарювання у часи складної ситуації у видавничій справі в Україні (з газ.).

Значення в інших словниках

1. кобзарювання — кобзарюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. кобзарювання — -я, с. Заняття, діяльність коб-заря, його фах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кобзарювання — КОБЗАРЮВА́ННЯ, я, с. Заняття, діяльність кобзаря, його фах. За довгі роки кобзарювання К. С. Яцик зібрав дуже багато записів народних пісень (Нар. тв. та етн., 1, 1964, 63); Царська поліція постійно переслідувала Вересая за кобзарювання (Веч. Київ, 20.IX 1963, 3).  Словник української мови в 11 томах
4. кобзарювання — Кобзарюва́ння, -ня с. Бытіе кобзаре́м. Желех.  Словник української мови Грінченка