1. Словник української мови у 20 томах

кобзарювання

КОБЗАРЮВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. кобзарюва́ти.

За довгі роки кобзарювання К. С. Яцик зібрав дуже багато записів народних пісень (з наук. літ.);

Царська поліція постійно переслідувала Вересая за кобзарювання (із журн.);

Брати вдалися до кобзарювання у часи складної ситуації у видавничій справі в Україні (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кобзарювання — кобзарюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кобзарювання — -я, с. Заняття, діяльність коб-заря, його фах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кобзарювання — КОБЗАРЮВА́ННЯ, я, с. Заняття, діяльність кобзаря, його фах. За довгі роки кобзарювання К. С. Яцик зібрав дуже багато записів народних пісень (Нар. тв. та етн., 1, 1964, 63); Царська поліція постійно переслідувала Вересая за кобзарювання (Веч. Київ, 20.IX 1963, 3). Словник української мови в 11 томах
  4. кобзарювання — Кобзарюва́ння, -ня с. Бытіе кобзаре́м. Желех. Словник української мови Грінченка