кобзарювання
КОБЗАРЮВА́ННЯ, я, с. Заняття, діяльність кобзаря, його фах.
За довгі роки кобзарювання К. С. Яцик зібрав дуже багато записів народних пісень (Нар. тв. та етн., 1, 1964, 63);
Царська поліція постійно переслідувала Вересая за кобзарювання (Веч. Київ, 20.IX 1963, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кобзарювання — кобзарюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- кобзарювання — -я, с. Заняття, діяльність коб-заря, його фах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кобзарювання — КОБЗАРЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кобзарюва́ти. За довгі роки кобзарювання К. С. Яцик зібрав дуже багато записів народних пісень (з наук. літ.); Царська поліція постійно переслідувала Вересая за кобзарювання (із журн. Словник української мови у 20 томах
- кобзарювання — Кобзарюва́ння, -ня с. Бытіе кобзаре́м. Желех. Словник української мови Грінченка