кобзарювання
Кобзарюва́ння, -ня
с. Бытіе кобзаре́м. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кобзарювання — кобзарюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- кобзарювання — -я, с. Заняття, діяльність коб-заря, його фах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кобзарювання — КОБЗАРЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кобзарюва́ти. За довгі роки кобзарювання К. С. Яцик зібрав дуже багато записів народних пісень (з наук. літ.); Царська поліція постійно переслідувала Вересая за кобзарювання (із журн. Словник української мови у 20 томах
- кобзарювання — КОБЗАРЮВА́ННЯ, я, с. Заняття, діяльність кобзаря, його фах. За довгі роки кобзарювання К. С. Яцик зібрав дуже багато записів народних пісень (Нар. тв. та етн., 1, 1964, 63); Царська поліція постійно переслідувала Вересая за кобзарювання (Веч. Київ, 20.IX 1963, 3). Словник української мови в 11 томах