ковбур
Ковбур, -ра
м.
1) Яма въ водѣ, выбитая паденіемъ послѣдней. Під першим ускоком був ковбур, єго вибила вода. Шух. І. 316.
2) = ковбаня. Желех.
Словник української мови ГрінченкаКовбур, -ра
м.
1) Яма въ водѣ, выбитая паденіемъ послѣдней. Під першим ускоком був ковбур, єго вибила вода. Шух. І. 316.
2) = ковбаня. Желех.
Словник української мови Грінченка