Словник української мови Грінченка

ковбчик

Ко́вбчик, -ка

м. ум. отъ ко́вбок.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. ковбчик — КО́ВБЧИК, а, ч., діал. Зменш. до ко́вбок. Млинівка була велика, далеко заходила у берег і вся заросла. Олекса сів на ковбчику біля води й чекав (Г.  Словник української мови у 20 томах