ковтки
Ковтки, -ків
мн.
1) Серьги. О, 1861. XI. Свид. 29. Гол. Од. 60. Шух. I. 130. В стьожках, в намисті г ковтках тут танцювала викрутасом. Кот. Ен.
2) Сбившіеся комья шерсти. Диви, які ковтки он на собаці. Канев. у.
Словник української мови Грінченка