козлик

Ко́злик, -ка

м. ум. отъ козел.

1) Козликъ. Козлик ускочив у капусту, і вона у капусту. Рудч. Ск. І. 41, 2) Весенняя игра. Играющіе, взявшись за руки и составивши кругъ, поютъ про козлика. Чуб. III. 89.

3) мн. раст. Pimpinela Saxifraga. L. ЗЮЗО. I. 131.

Значення в інших словниках

1. Козлик — Ко́злик прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. козлик — -а, ч. Зменш.-пестл. до козел 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. козлик — КО́ЗЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до козе́л 1–3, 5. Козлик ускочив у капусту (Сл. Б. Грінченка); [Федір:] В його книжці, вибачай, таке, що й слухать неохота: про козлика, про котика та півника – нісенітниця, одно слово! (І.  Словник української мови у 20 томах
4. козлик — КОЗЕНЯ́ (маля кози), КОЗЕНЯ́ТКО зменш.-пестл., ЦАПЕНЯ́, ЦАПЕНЯ́ТКО, КОЗЯ́, КОЗЛЯ́, КОЗЛЯ́ТКО зменш.-пестл.; ЦА́ПИК, ЦАПО́К, КО́ЗЛИК (маля-самець). Один з вологих днів, які настали після лютих морозів, Білочка привела двох козенят: цапика й кізку (О.  Словник синонімів української мови
5. козлик — КО́ЗЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до козе́л 1, 2. Козлик ускочив у капусту (Сл. Гр.); Тут якраз ішла бабуся — Аж не віриться самій: «Бий же мене сила вража, Об’явилася пропажа: Це ж озвався козлик мій!» (Біл., Пташ. голоси, 1956, 29).  Словник української мови в 11 томах