колисатися

Колиса́тися, -шу́ся, -шешся

гл. Колыхаться. Усе чутніш плескавсь та колисавсь Дніпро. МВ. ІІІ. 98.

Значення в інших словниках

1. колисатися — колиса́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. колисатися — колишуся, колишешся і рідко колисаюся, колисаєшся; наказ. сп. колишися; недок. Те саме, що колихатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колисатися — КОЛИСА́ТИСЯ, колишу́ся, коли́шешся і рідко колиса́юся, колиса́єшся; наказ. сп. колиши́ся; недок. Те саме, що колиха́тися. Цариною степовою колишеться ковиль-трава (М. Терещенко); Вогонь горів живо, а по стінах колисалися предивні тіні (О.  Словник української мови у 20 томах
4. колисатися — КОЛИХА́ТИСЯ (про що-небудь гнучке, висяче тощо — злегка ворушитися під дією чогось), КОЛИСА́ТИСЯ, ГОЙДА́ТИСЯ, КОЛИВА́ТИСЯ, МЕТЛЯ́ТИСЯ, МАТЛЯ́ТИСЯ (МОТЛЯ́ТИСЯ) розм., МАЙТАЛА́ТИ діал., МАЙТАЛА́ТИСЯ діал., МАЙТАЛА́ЧИТИ діал., МАТНА́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
5. колисатися — КОЛИСА́ТИСЯ, колишу́ся, коли́шешся і рідко колиса́юся, колиса́єшся; наказ. сп. колиши́ся; недок. Те саме, що колиха́тися. Веде Остап військо день — степом зеленим та безкраїм; степова трава колисається (Вовчок, І, 1955, 332); Вогонь горів живо...  Словник української мови в 11 томах