колихати
Колиха́ти, -шу́, -шеш, одн. в. колихнути, -хну, -неш
гл.
1) Качать, качнуть, колебать. Як тії струни колихнеш. Руд.
2) = колисати 2. Прийшлося тещі зятнії діти колихати. Ном. № 4910. Там я буду ночувати, дитиночку колихати. Мет.
8) Качать на качеляхъ.
Словник української мови Грінченка