колихатися

Колиха́тися, -шу́ся, -шешся, одн. в. колихну́тися, -ну́ся, -не́шся

гл.

1) Колыхаться, качаться. Ой у полі билиночка колихається. н. п. Кладочка така хистка, що вся так і колишеться.

2) Качаться въ люлькѣ.

3) Качаться на качеляхъ.

Значення в інших словниках

1. колихатися — колиха́тися дієслово недоконаного виду форми колихаюся, колихаєшся,... вживаються рідко  Орфографічний словник української мови
2. колихатися — див. хитатися  Словник синонімів Вусика
3. колихатися — [колиехатиес'а] -иешус'а, -ишеис':а, -ишеиц':а, -ишуц':а; нак. -иешис'а, -иеш'іц':а  Орфоепічний словник української мови
4. колихатися — колишуся, колишешся і рідко колихаюся, колихаєшся; наказ. сп. колишися; недок. 1》 Злегка гойдатися під дією чого-небудь (про висячі, гнучкі та ін. предмети). || Про водну поверхню, хвилі, предмети на воді. || Злегка гойдатися на (в).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. колихатися — КОЛИХА́ТИСЯ, колишу́ся, коли́шешся і рідко колиха́юся, колиха́єшся; наказ. сп. колиши́ся; недок. 1. Злегка рухатися, гойдатися з боку в бік або зверху вниз під дією чого-небудь (перев. про висячі, гнучкі та інші предмети).  Словник української мови у 20 томах
6. колихатися — (аж (рідко бі́лий)) світ кру́титься (ве́рнеться, макі́триться, колиха́ється, іде́) / закрути́вся (заверті́вся, замакі́трився, заколиха́вся, пішо́в) о́бертом (пере́кидом, пере́кидьки, хо́дором і т. ін.) (в оча́х (пе́ред очи́ма)) кому, у кого і без додатка.  Фразеологічний словник української мови
7. колихатися — КОЛИХА́ТИСЯ (про що-небудь гнучке, висяче тощо — злегка ворушитися під дією чогось), КОЛИСА́ТИСЯ, ГОЙДА́ТИСЯ, КОЛИВА́ТИСЯ, МЕТЛЯ́ТИСЯ, МАТЛЯ́ТИСЯ (МОТЛЯ́ТИСЯ) розм., МАЙТАЛА́ТИ діал., МАЙТАЛА́ТИСЯ діал., МАЙТАЛА́ЧИТИ діал., МАТНА́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
8. колихатися — КОЛИХА́ТИСЯ, колишу́ся, коли́шешся і рідко колиха́юся, колиха́єшся; наказ. сп. колиши́ся; недок. 1. Злегка гойдатися під дією чого-небудь (про висячі, гнучкі та ін. предмети).  Словник української мови в 11 томах