Словник української мови Грінченка

колишній

Коли́шній, -я, -є

Прошедшій, бывшій когда-то. Згада козак колишнєє, згада та й заплаче. Шевч. Оповідаю дещо про колишніх крепаків. О. 1862. І. 61. бо-зна-коли́шній. Давно прошедшій. Бо-зна колишнії звичаї в душі своїй перебіраю. Шевч. чорт-зна-коли́шній. Очень давній. Борщ оскомистий, чорт-зна-колишній. ЗОЮР. І. 217.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. колишній — коли́шній прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. колишній — див. ДАВНІЙ; ФР. попередній; (час) минулий.  Словник синонімів Караванського
  3. колишній — Давнезний, давній, давновідбулий, давновідбутий, давнозабутий, давноколишній, давноминулий, дотеперішній, дотодішний, дотодішній, минулий, позаколишній, позатеперішній  Словник синонімів Вусика
  4. колишній — [колишн'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  5. колишній — -я, -є. 1》 Який був колись давно; минулий. || у знач. ім. колишнє, -нього, с. Те, що було колись давно; минуле. || Який був трохи раніше; попередній. 2》 Який утратив своє попереднє становище, призначення, попередній вигляд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. колишній — КОЛИ́ШНІЙ, я, є. 1. Який був колись давно; минулий. Їм лірник співав про колишню неволю, “Даремщину-панщину” злую (Леся Українка); – Ти знаєш, як люблю я свій край, яка дорога мені його колишня слава, та як болить мене його теперішня недоля (Б.  Словник української мови у 20 томах
  7. колишній — МИНУ́ЛЕ ім. (час, який пройшов, події колишнього життя), КОЛИ́ШНЄ, ТОГОЧА́СНІСТЬ, ПРОЙДЕ́ШНЄ розм., МИНУ́ВШИНА розм., МИНУ́ЛІСТЬ розм., МИНУ́ВШІСТЬ заст.; ПРОЖИ́ТЕ, ПЕРЕЖИ́ТЕ, ПЕРЕ́ЙДЕНЕ, ПЕРЕБУ́ТЕ (те, що прожито).  Словник синонімів української мови
  8. колишній — Коли́шній, -ня, -нє  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. колишній — КОЛИ́ШНІЙ, я, є. 1. Який був колись давно; минулий. Їм лірник співав про колишню неволю, «Даремщину-панщину» злую (Л. Укр., І, 1951, 345); І от ростуть за нашої доби В добу колишню саджені дуби (Рильський, III, 1961, 208); // у знач. ім.  Словник української мови в 11 томах