комиз

Коми́з, -зу

м. Капризъ. Ач як на його комиз напав. Ось я тобі! Полтавск.

Значення в інших словниках

1. комиз — коми́з іменник чоловічого роду примха розм.  Орфографічний словник української мови
2. комиз — -у, ч., розм. Те саме, що вередування; примха, каприз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. комиз — КОМИ́З, у, ч., розм. Те саме, що вередува́ння; примха, каприз. Ач як на його [нього] комиз напав. Ось я тобі! (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
4. комиз — стро́їти коми́зу. Вередувати. — Як же вниз, коли я знизу? Ти не строй мені комизу! (П. Тичина).  Фразеологічний словник української мови
5. комиз — КОМИ́З, у, ч., розм. Те саме, що вередува́ння; примха, каприз. Ач як на його комиз напав. Ось я тобі! (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах