комиз
КОМИ́З, у, ч., розм. Те саме, що вередува́ння; примха, каприз.
Ач як на його комиз напав. Ось я тобі! (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)КОМИ́З, у, ч., розм. Те саме, що вередува́ння; примха, каприз.
Ач як на його комиз напав. Ось я тобі! (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)