комолий

Комо́лий, -а, -е

Безрогій. Комолий віл і ґулею б'є. Ном. № 3364.

Значення в інших словниках

1. комолий — комо́лий прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. комолий — див. безрогий  Словник синонімів Вусика
3. комолий — -а, -е. Безрогий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. комолий — КОМО́ЛИЙ, а, е, діал. Безрогий. Комолий віл і ґулею б'є (прислів'я); – Ну, певна річ, скіфи мали не тільки коней, – додав він. – Були у скіфів також і воли, до речі сказати, безрогі... – Комолі, – задоволено втрутився Артем, якому дуже кортіло довести свою обізнаність (В. Владко).  Словник української мови у 20 томах
5. комолий — БЕЗРО́ГИЙ (про худобу — який не має рогів), ШУ́ТИЙ розм., ГУ́ЛИЙ діал., КОМО́ЛИЙ діал.  Словник синонімів української мови
6. комолий — КОМО́ЛИЙ, а, е, діал. Безрогий. Комолий віл і гулею б’є (Номис, 1864, № 3364).  Словник української мови в 11 томах