Великий тлумачний словник сучасної мови

комолий

комо́лий

-а, -е.

Безрогий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. комолий — комо́лий прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
  2. комолий — див. безрогий  Словник синонімів Вусика
  3. комолий — КОМО́ЛИЙ, а, е, діал. Безрогий. Комолий віл і ґулею б'є (прислів'я); – Ну, певна річ, скіфи мали не тільки коней, – додав він. – Були у скіфів також і воли, до речі сказати, безрогі... – Комолі, – задоволено втрутився Артем, якому дуже кортіло довести свою обізнаність (В. Владко).  Словник української мови у 20 томах
  4. комолий — БЕЗРО́ГИЙ (про худобу — який не має рогів), ШУ́ТИЙ розм., ГУ́ЛИЙ діал., КОМО́ЛИЙ діал.  Словник синонімів української мови
  5. комолий — КОМО́ЛИЙ, а, е, діал. Безрогий. Комолий віл і гулею б’є (Номис, 1864, № 3364).  Словник української мови в 11 томах
  6. комолий — Комо́лий, -а, -е Безрогій. Комолий віл і ґулею б'є. Ном. № 3364.  Словник української мови Грінченка