компонування

Компонува́ння, -ня

с. Сочиненіе. У євреїв... писателі мали свій взоровзір компонування. К. Іов. XI.

Значення в інших словниках

1. компонування — компонува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. компонування — -я, с. 1》 Дія за знач. компонувати 1), 2). 2》 Те саме, що композиція 1). 3》 У системах обробки інформації – процес побудови завантажувального модуля з об'єктних модулів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. компонування — КОМПОНУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. компонува́ти 1, 2. Людина неспроможна продумати всі можливі варіанти компонування деталей (із журн.); Арістотель ..  Словник української мови у 20 томах
4. компонування — Компонува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. компонування — КОМПОНУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. компонува́ти 1, 2. Арістотель.. зі звісних йому грецьких літературних творів висновував правила, які буцімто кермували поетами при компонуванню тих творів (Фр., XVI, 1955, 255); В прийомах компонування роману..  Словник української мови в 11 томах