компонування

КОМПОНУВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. компонува́ти 1, 2.

Арістотель.. зі звісних йому грецьких літературних творів висновував правила, які буцімто кермували поетами при компонуванню тих творів (Фр., XVI, 1955, 255);

В прийомах компонування роману.. я використовував якнайширше всі жанри публіцистики (Смолич, VI, 1959, 53).

2. Те саме, що компози́ція 1.

Удале компонування картини.

Значення в інших словниках

1. компонування — компонува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. компонування — -я, с. 1》 Дія за знач. компонувати 1), 2). 2》 Те саме, що композиція 1). 3》 У системах обробки інформації – процес побудови завантажувального модуля з об'єктних модулів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. компонування — КОМПОНУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. компонува́ти 1, 2. Людина неспроможна продумати всі можливі варіанти компонування деталей (із журн.); Арістотель ..  Словник української мови у 20 томах
4. компонування — Компонува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. компонування — Компонува́ння, -ня с. Сочиненіе. У євреїв... писателі мали свій взоровзір компонування. К. Іов. XI.  Словник української мови Грінченка