консисторія —
Консисто́рія: — єпіскопська влада над нижчим духівництвом [VIII] — найвища церковна влада з епіскопом чи митрополитом на чолі [X] — судово-адміністративний орган, управління при єпископі, митрополиті і...
Словник з творів Івана Франка
консисторія —
консисто́рія іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
консисторія —
(єпископська) цер. канцелярія; див. ще НАРАДА.
Словник синонімів Караванського
консисторія —
-ї, ж. 1》 У дореволюційній Росії – установа з церковно-адміністративними й судовими функціями, що підлягала єпархіальному архієреєві. 2》 У католицькій церкві – нарада кардиналів з участю Папи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
консисторія —
Управа (єпархіяльна)
Словник чужослів Павло Штепа
Консисторія —
Збори масонів Шотландського Статуту 19°-32° чи 31°-32° у залежності від юрисдикції.
Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
консисторія —
КОНСИСТО́РІЯ, ї, ж. 1. У Стародавньому Римі – державна рада при імператорі. Засідання консисторії були як “малі”, тобто засідання самої імператорської ради, так і “великі”, спільно з сенатом (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
консисторія —
консисто́рія (від лат. consistorium – місце зборів) 1. У Стародавньому Римі державна рада при імператорі. 2. В католицькій церкві нарада кардиналів під головуванням папи римського. 3. В руській православній церкві до 1917...
Словник іншомовних слів Мельничука
консисторія —
КОНСИСТО́РІЯ, ї, ж. 1. У дореволюційній Росії — установа з церковно-адміністративними й судовими функціями, що підлягала єпархіальному архієреєві.
Словник української мови в 11 томах
консисторія —
(лат. — місце ради) 1. Будівля для засідань тайної ради при візантійському імператорі з питань законодавства. 2. Будинок або приміщення для засідань кардиналів під головуванням римського Папи. 3. Споруда єпархіального управління та суду над священиками у російській православній церкві.
Архітектура і монументальне мистецтво