копець

Копе́ць, копця́

м.

1) Межевой знакъ. Оборе плугом, обнесе копцями, ровом обкопає. К. ЧР. 199.

2) Инструментъ для долбленія меду.

Значення в інших словниках

1. копець — Штучно зроблений горб [V] — (на кіпці) — насип з землі або каміння, межовий знак [III]  Словник з творів Івана Франка
2. копець — копе́ць іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. копець — див. кінець  Словник синонімів Вусика
4. копець — кіпця, ч. Насипаний або викопаний межовий знак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. копець — КОПЕ́ЦЬ, кіпця́ і копця́, ч. Насипаний або викопаний межовий знак. Вовкун силою потяг Ґаву на .. високий копець із каміння, що означував границю села Н. (І.  Словник української мови у 20 томах
6. копець — Копач  Словник застарілих та маловживаних слів
7. копець — Копе́ць, копця́; копці́, -ці́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. копець — КОПЕ́ЦЬ, кіпця́, ч. Насипаний або викопаний межовий знак. Вовкун силою потяг Гаву на.. високий копець із каміння, що означував границю села Н. (Фр.  Словник української мови в 11 томах