копець
КОПЕ́ЦЬ, кіпця́ і копця́, ч.
Насипаний або викопаний межовий знак.
Вовкун силою потяг Ґаву на .. високий копець із каміння, що означував границю села Н. (І. Франко);
– Ех, діду Охріме, не пізнати вже вам тоді і з свічкою своїх двох із половиною десятин, хоч і підкопували все літо кіпці. Бо межі зоремо ж (А. Головко);
На половині мандрівки, де схрещуються дороги, стоїть великий копець, що відмежовує дерманські поля від лебедських, і Володько присів на ньому (У. Самчук).
Словник української мови (СУМ-20)