Значення в інших словниках
-
копиток —
КОПИТО́К, тка́, ч. Те саме, що копи́то́ 1. Задріботів [ослик] своїми чорними, господарем пильно підбарвленими й вичищеними копитками (Н. Королева); – Та ви їжте, пригощайтеся на здоров'я. Холодець у мене, як пісня, – з копитків (А. Крижанівський).
Словник української мови у 20 томах