коралі
Коралі, -лів
м. мн.
1) Кораллъ. Глибоко в морі ростуть коралі. О. 1862. III. 51.
2) Мониста, ожерелье изъ коралловъ. Були коралі, та пішли далі, були перли, та ся стерли. Ном. № 1560. ум. коралики. Начипляє кораликів на білую шию. н. п. Ой сусіди, сусідоньки, шо за молодиця, шо різані коралини, шовкова спідниця. Грин. III. 529.
Словник української мови Грінченка