коралі
КОРА́ЛІ, ів, мн.
1. Намисто (намистини) з коралів ( див. кора́ли 2).
Зінька зірвала з себе.. очіпок, рвонула намисто — і коралі, і дукачі посипались на землю (Стор., І, 1957, 361);
Старшенька [Яринка] — біленька, носик тупенький, а брів то й не видно, очі — як ті незабудки, намисто з коралів на шиї (Тич., І, 1957, 255);
// Взагалі намисто.
Староміський.. видобув із своєї шкіряної торби кілька.. ліктів різнобарвних скиндячок і блискучих скляних коралів (Фр., III, 1950, 59).
2. розм. Нарости червоного кольору на шиї індика.
Аж тут нараз ізчепляться два індики за коралі, тягаються завзято (Март., Тв., 1954, 136);
Довгошиїй індик з червоними коралями все вище й вище задирає голову (Гуц., З горіха.., 1967, 124).
Словник української мови (СУМ-11)