корба

Ко́рба, -би

ж. Ручка, рукоятка (къ пороту, къ колесу въ машинѣ, къ круглому смычку ліри). Шух. І. 103. Корбу крутить, ліра грає. Ном. № 12484.

Значення в інших словниках

1. корба — Ручка, щоб крутити якийсь прилад [I]  Словник з творів Івана Франка
2. корба — ко́рба іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. корба — див. держак  Словник синонімів Вусика
4. корба — -и, ж. 1》 Пристрій з ручкою, яку крутять для надання обертального руху валові, для заведення машини тощо. 2》 Те саме, що коловорот II 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. корба — КО́РБА, и, ж. 1. Пристрій з ручкою, яку крутять для надання обертального руху валові, для заведення машини і т. ін. Василь крутив корбу, в діжці шуміло, і в дірочку товстою цівкою плинув свіжий вишневий мед (С.  Словник української мови у 20 томах
6. корба — ко́рба : ◊ ко́рбу крути́ти вул. насміхатися (ст)|| = лаха дерти  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. корба — КО́РБА, и, ж. 1. Пристрій з ручкою, яку крутять для надання обертального руху валові, для заведення машини тощо. Василь крутив корбу, в діжці шуміло, і в дірочку товстою цівкою плинув свіжий вишневий мед (Вас., Вибр.  Словник української мови в 11 томах