Великий тлумачний словник сучасної мови

корба

ко́рба

-и, ж.

1》 Пристрій з ручкою, яку крутять для надання обертального руху валові, для заведення машини тощо.

2》 Те саме, що коловорот II 2).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. корба — Ручка, щоб крутити якийсь прилад [I]  Словник з творів Івана Франка
  2. корба — ко́рба іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. корба — див. держак  Словник синонімів Вусика
  4. корба — КО́РБА, и, ж. 1. Пристрій з ручкою, яку крутять для надання обертального руху валові, для заведення машини і т. ін. Василь крутив корбу, в діжці шуміло, і в дірочку товстою цівкою плинув свіжий вишневий мед (С.  Словник української мови у 20 томах
  5. корба — ко́рба : ◊ ко́рбу крути́ти вул. насміхатися (ст)|| = лаха дерти  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. корба — КО́РБА, и, ж. 1. Пристрій з ручкою, яку крутять для надання обертального руху валові, для заведення машини тощо. Василь крутив корбу, в діжці шуміло, і в дірочку товстою цівкою плинув свіжий вишневий мед (Вас., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
  7. корба — Ко́рба, -би ж. Ручка, рукоятка (къ пороту, къ колесу въ машинѣ, къ круглому смычку ліри). Шух. І. 103. Корбу крутить, ліра грає. Ном. № 12484.  Словник української мови Грінченка