корбар

корба́р

-я, ч., заст.

Робітник, що працює біля корби (у 2 знач.).

Значення в інших словниках

1. корбар — корба́р іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. корбар — КОРБА́Р, я́, ч., заст. Робітник, що працює біля корби (у 2 знач.). Герман із сином ішов поміж ямами, поміж довгими рядами отих корбарів (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. корбар — КОРБА́Р, я, ч., заст. Робітник, що працює біля корби (у 2 знач.). Герман із сином ішов поміж ямами, поміж довгими рядами отих корбарів (Фр., VIII, 1952, 400).  Словник української мови в 11 томах