корбар

КОРБА́Р, я, ч., заст. Робітник, що працює біля корби (у 2 знач.).

Герман із сином ішов поміж ямами, поміж довгими рядами отих корбарів (Фр., VIII, 1952, 400).

Значення в інших словниках

1. корбар — корба́р іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. корбар — -я, ч., заст. Робітник, що працює біля корби (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. корбар — КОРБА́Р, я́, ч., заст. Робітник, що працює біля корби (у 2 знач.). Герман із сином ішов поміж ямами, поміж довгими рядами отих корбарів (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах