Орфографічний словник української мови

корбар

корба́р

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. корбар — -я, ч., заст. Робітник, що працює біля корби (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. корбар — КОРБА́Р, я́, ч., заст. Робітник, що працює біля корби (у 2 знач.). Герман із сином ішов поміж ямами, поміж довгими рядами отих корбарів (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  3. корбар — КОРБА́Р, я, ч., заст. Робітник, що працює біля корби (у 2 знач.). Герман із сином ішов поміж ямами, поміж довгими рядами отих корбарів (Фр., VIII, 1952, 400).  Словник української мови в 11 томах