короп

Ко́роп, -па

м. Карпъ, Cyprinus harbus. І риба не аби яка, — все веризуб, коропи, карасі. Стор.

Значення в інших словниках

1. короп — ко́роп іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. короп — [короп] -па, м. (на) -п'і/-пов'і, мн. -пи, -роуп'іў два коропие  Орфоепічний словник української мови
3. короп — -а, ч. Найпоширеніша в Україні їстівна прісноводна риба родини коропових, яку відгодовують у ставках. Дикий (річковий, озерний) різновид коропа – сазан, який досягає 30 кг ваги та більше 1 м завдовжки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. короп — КО́РОП, а, ч. Прісноводна (перев. ставкова) костиста риба родини коропових із темно-золотою лускою. В березі є човни.., на котрих рибалки ловлять коропи (І. Нечуй-Левицький); Стис удлище [вудлище], підсік... Ого, нівроку!...  Словник української мови у 20 томах
5. Короп — Селище у Чернігівській обл., райцентр, 6 тис. мшк.; поблизу заплавне оз. Коропська стариця (довж 6 км); Вознесенська та Іллінська церкви XVIII ст. Відоме з 1153.  Універсальний словник-енциклопедія
6. короп — Ко́роп, -па; ко́ропи, -пів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. короп — КО́РОП, а, ч. Прісноводна (переважно ставкова) костиста риба родини коропових, що має темно-золоту луску. В березі є човни.., на котрих рибалки ловлять коропи (Н.-Лев., IV, 1956, 77); Стис удлище, підсік… Ого, нівроку!...  Словник української мови в 11 томах