Словник української мови у 20 томах

короп

КО́РОП, а, ч.

Прісноводна (перев. ставкова) костиста риба родини коропових із темно-золотою лускою.

В березі є човни.., на котрих рибалки ловлять коропи (І. Нечуй-Левицький);

Стис удлище [вудлище], підсік... Ого, нівроку! Немов струна, співає волосінь, І короп кидається у глибінь, Згинає вудлище в дугу широку (М. Рильський);

Важко, ліниво плавали вгодовані коропи, ніби знали, що до осені, як і до спуску води, ще далеко... (В. Чемерис);

Миколі тенькнуло серце: .. це ж тріщить його спінінгова котушка, тріскотить, мов кулемет, бо її розмотує дужа рибина, короп, тільки він здатний вимотувати волосінь із загальмованої котушки (В. Шкляр);

Ми йшли в кав'ярню чи бар, де замовляли прохолодну горілку, пиво, запечених перепілок або ж смажених коропів (А. Дністровий).

△ (1) Дзерка́льний ко́роп – риба родини коропових із великою блискучою лускою, яку розводять в озерах, ставках і річках.

Вибрав собі Сафрон спокійну роботу: став сторожем біля рибних ставків. Відгодовував дзеркальних коропів, перегонив їх з ставка в ставок, косою очищав дно від зілля (М. Стельмах);

Постановило колгоспне правління трохи нижче Гнаткового городу загату насипати, щоб розводить дзеркальних коропів (В. Дрозд).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. короп — ко́роп іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. короп — [короп] -па, м. (на) -п'і/-пов'і, мн. -пи, -роуп'іў два коропие  Орфоепічний словник української мови
  3. короп — -а, ч. Найпоширеніша в Україні їстівна прісноводна риба родини коропових, яку відгодовують у ставках. Дикий (річковий, озерний) різновид коропа – сазан, який досягає 30 кг ваги та більше 1 м завдовжки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Короп — Селище у Чернігівській обл., райцентр, 6 тис. мшк.; поблизу заплавне оз. Коропська стариця (довж 6 км); Вознесенська та Іллінська церкви XVIII ст. Відоме з 1153.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. короп — Ко́роп, -па; ко́ропи, -пів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. короп — КО́РОП, а, ч. Прісноводна (переважно ставкова) костиста риба родини коропових, що має темно-золоту луску. В березі є човни.., на котрих рибалки ловлять коропи (Н.-Лев., IV, 1956, 77); Стис удлище, підсік… Ого, нівроку!...  Словник української мови в 11 томах
  7. короп — Ко́роп, -па м. Карпъ, Cyprinus harbus. І риба не аби яка, — все веризуб, коропи, карасі. Стор.  Словник української мови Грінченка