короп
КО́РОП, а, ч.
Прісноводна (перев. ставкова) костиста риба родини коропових із темно-золотою лускою.
В березі є човни.., на котрих рибалки ловлять коропи (І. Нечуй-Левицький);
Стис удлище [вудлище], підсік... Ого, нівроку! Немов струна, співає волосінь, І короп кидається у глибінь, Згинає вудлище в дугу широку (М. Рильський);
Важко, ліниво плавали вгодовані коропи, ніби знали, що до осені, як і до спуску води, ще далеко... (В. Чемерис);
Миколі тенькнуло серце: .. це ж тріщить його спінінгова котушка, тріскотить, мов кулемет, бо її розмотує дужа рибина, короп, тільки він здатний вимотувати волосінь із загальмованої котушки (В. Шкляр);
Ми йшли в кав'ярню чи бар, де замовляли прохолодну горілку, пиво, запечених перепілок або ж смажених коропів (А. Дністровий).
△ (1) Дзерка́льний ко́роп – риба родини коропових із великою блискучою лускою, яку розводять в озерах, ставках і річках.
Вибрав собі Сафрон спокійну роботу: став сторожем біля рибних ставків. Відгодовував дзеркальних коропів, перегонив їх з ставка в ставок, косою очищав дно від зілля (М. Стельмах);
Постановило колгоспне правління трохи нижче Гнаткового городу загату насипати, щоб розводить дзеркальних коропів (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)