= коростявий. Обізвався коростяний до шолудивого. посл.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
коростяний —
коро́стяний прикметник
Орфографічний словник української мови
коростяний —
-а, -е. Прикм. до короста. Коростяний свербіж. Коростяний кліщ — паразит на тілі теплокровних тварин та людини, збудник корости. Коростяні ходи — звивисті ходи в роговому шарі шкіри, які утворюють самки коростяних кліщів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
коростяний —
КОРО́СТЯНИЙ, а, е. 1. Прикм. до коро́ста 1. Коростяний свербіж; * У порівн. Світ тупотів. Метушливий, як муравлисько, марнославний, мов грозові бурчаки, непізнаний і таємничий, наче макрокосм, оголений і бридкий, як коростяні болячки (Р.
Словник української мови у 20 томах
коростяний —
Коро́стяний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
коростяний —
КОРО́СТЯНИЙ, а, е. Прикм. до коро́ста. Коростяний свербіж. ∆ Коро́стяний кліщ — паразит на тілі теплокровних тварин та людини, збудник корости. Березовий дьоготь народ уживає для знищення коростяних кліщів (Лікар. рослини.., 1958, 155).
Словник української мови в 11 томах