коростяний

КОРО́СТЯНИЙ, а, е. Прикм. до коро́ста.

Коростяний свербіж.

∆ Коро́стяний кліщ — паразит на тілі теплокровних тварин та людини, збудник корости.

Березовий дьоготь народ уживає для знищення коростяних кліщів (Лікар. рослини.., 1958, 155).

Значення в інших словниках

1. коростяний — коро́стяний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. коростяний — -а, -е. Прикм. до короста. Коростяний свербіж. Коростяний кліщ — паразит на тілі теплокровних тварин та людини, збудник корости. Коростяні ходи — звивисті ходи в роговому шарі шкіри, які утворюють самки коростяних кліщів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. коростяний — КОРО́СТЯНИЙ, а, е. 1. Прикм. до коро́ста 1. Коростяний свербіж; * У порівн. Світ тупотів. Метушливий, як муравлисько, марнославний, мов грозові бурчаки, непізнаний і таємничий, наче макрокосм, оголений і бридкий, як коростяні болячки (Р.  Словник української мови у 20 томах
4. коростяний — Коро́стяний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. коростяний — Коростяний, -а, -е = коростявий. Обізвався коростяний до шолудивого. посл.  Словник української мови Грінченка