коротай

КОРОТА́Й, я́, ч., розм. Низька на зріст людина.

Пахол сильно шкутильгав.. Він був зовсім калічний коротай! (Смолич, Ми разом.., 1950, 124).

Значення в інших словниках

1. коротай — корота́й іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. коротай — див. низький  Словник синонімів Вусика
3. коротай — -я, ч., розм. Низька на зріст людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. коротай — КОРОТА́Й, я́, ч., розм. Низька на зріст людина. Пахол сильно шкутильгав .. Він був зовсім калічний коротай! (Ю. Смолич); // Мала дитина. За допомогою дорослого дитина самостійно помічає в довкіллі незвичне, нове, незнайоме.  Словник української мови у 20 томах