коротай

КОРОТА́Й, я́, ч., розм. Низька на зріст людина.

Пахол сильно шкутильгав.. Він був зовсім калічний коротай! (Смолич, Ми разом.., 1950, 124).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коротай — корота́й іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. коротай — див. низький Словник синонімів Вусика
  3. коротай — -я, ч., розм. Низька на зріст людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. коротай — КОРОТА́Й, я́, ч., розм. Низька на зріст людина. Пахол сильно шкутильгав .. Він був зовсім калічний коротай! (Ю. Смолич); // Мала дитина. За допомогою дорослого дитина самостійно помічає в довкіллі незвичне, нове, незнайоме. Словник української мови у 20 томах