коротай
КОРОТА́Й, я́, ч., розм.
Низька на зріст людина.
Пахол сильно шкутильгав .. Він був зовсім калічний коротай! (Ю. Смолич);
// Мала дитина.
За допомогою дорослого дитина самостійно помічає в довкіллі незвичне, нове, незнайоме. Охоче слухає коротай пояснення дорослого з приводу цих речей (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коротай — корота́й іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- коротай — див. низький Словник синонімів Вусика
- коротай — -я, ч., розм. Низька на зріст людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коротай — КОРОТА́Й, я́, ч., розм. Низька на зріст людина. Пахол сильно шкутильгав.. Він був зовсім калічний коротай! (Смолич, Ми разом.., 1950, 124). Словник української мови в 11 томах