корчемний

Корчемний, -а, -е

1) Принадлежащій корчмѣ.

2) Кабацкій, непотребный, непристойный. Підла чернь корчемна. К. ЦН. 245.

Значення в інших словниках

1. корчемний — корче́мний прикметник арх.  Орфографічний словник української мови
2. корчемний — -а, -е. 1》 Прикм. до корчма. 2》 Який не вилазить з корчми, днює і ночує там.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. корчемний — КОРЧЕ́МНИЙ, а, е. 1. іст. Прикм. до ко́рчма́; корчмарський (у 2 знач.). В тій хвилі отворилися корчемні двері (І. Франко); Велить [Гервазій] од кунтушів подати пояси, І ними із льохів корчемних три барила Поквапно добува (М. Рильський, пер. з тв.  Словник української мови у 20 томах
4. корчемний — КОРЧЕ́МНИЙ, а, е, заст. Те саме, що корчма́рський. Цікавий міг завсіди побачити й самого співака, що.. сидів за корчемним столом з звішеною головою (Фр., II, 1950, 200); Виявилось, що то були об’їждчики, котрі у проїжджаючих трусили корчемну горілку (Кроп., VI, 1960, 202).  Словник української мови в 11 томах