коряк

Коря́к, -ка́

м.

1) Ковшъ. Святе діло наші січові коряки! У нашому коряці утопиш иншого мізерного ляшка. К. ЧР. 122. Льохи, шинки з шинкарками, з винами, медами, закупили запорожці та її тнуть коряками! Шевч. 369.

2) Плата мельнику мукою за помолъ. Моє діло мірошницьке: підкрути та й сядь, а коряки бери. Ном. стр. 285, № 3114.

3) = корець 3. Вх. Зн. 28. ум. корячо́к. Кожному гостю по корячку і почали частуваться і кружать. Стор. МПр. 154.

Значення в інших словниках

1. коряк — коря́к 1 іменник чоловічого роду посудина коря́к 2 іменник чоловічого роду, істота представник народності  Орфографічний словник української мови
2. коряк — Ківш, черпак; (маленький) корець.  Словник синонімів Караванського
3. коряк — I -а, ч. 1》 Кругла посудина з ручкою для зачерпування й виливання води (молока, вина тощо); корець (у 1 знач.), ківш (у 1 знач.). || Черпак для вихлюпування води з човна. 2》 Дерев'яний черпак для набирання зерна, борошна тощо. || Міра сипких тіл (як плата за мливо). II див. коряки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. коряк — КОРЯ́К¹, а́, ч. 1. Кругла посудина з ручкою для зачерпування й виливання води (молока, вина і т. ін.); корець (у 1 знач.), ківш (у 1 знач.). Повитягав [кухар] з казана ..  Словник української мови у 20 томах
5. коряк — КІВШ (кругла перев. відкрита посудина з ручкою для черпання води, вина, молока, меду тощо), ЧЕРПА́К, КОРЯ́К, КО́РЕЦЬ, ПОСТАВЕ́ЦЬ заст.; ЛІ́ЙКА (для виливання води з човна); МИХА́ЙЛИК заст. (невелика посудина для черпання й пиття горілки).  Словник синонімів української мови
6. коряк — Коря́к, -ка́; коряки́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. коряк — КОРЯ́К¹, а, ч. 1. Кругла посудина з ручкою для зачерпування й виливання води (молока, вина тощо); корець (у 1 знач.), ківш (у 1 знач.). Повитягав [кухар] з казана..  Словник української мови в 11 томах