коряк —
коря́к 1 іменник чоловічого роду посудина коря́к 2 іменник чоловічого роду, істота представник народності
Орфографічний словник української мови
коряк —
I -а, ч. 1》 Кругла посудина з ручкою для зачерпування й виливання води (молока, вина тощо); корець (у 1 знач.), ківш (у 1 знач.). || Черпак для вихлюпування води з човна. 2》 Дерев'яний черпак для набирання зерна, борошна тощо. || Міра сипких тіл (як плата за мливо). II див. коряки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
коряк —
КОРЯ́К¹, а́, ч. 1. Кругла посудина з ручкою для зачерпування й виливання води (молока, вина і т. ін.); корець (у 1 знач.), ківш (у 1 знач.). Повитягав [кухар] з казана ..
Словник української мови у 20 томах
коряк —
КІВШ (кругла перев. відкрита посудина з ручкою для черпання води, вина, молока, меду тощо), ЧЕРПА́К, КОРЯ́К, КО́РЕЦЬ, ПОСТАВЕ́ЦЬ заст.; ЛІ́ЙКА (для виливання води з човна); МИХА́ЙЛИК заст. (невелика посудина для черпання й пиття горілки).
Словник синонімів української мови
коряк —
КОРЯ́К¹, а, ч. 1. Кругла посудина з ручкою для зачерпування й виливання води (молока, вина тощо); корець (у 1 знач.), ківш (у 1 знач.). Повитягав [кухар] з казана..
Словник української мови в 11 томах
коряк —
Коря́к, -ка́ м. 1) Ковшъ. Святе діло наші січові коряки! У нашому коряці утопиш иншого мізерного ляшка. К. ЧР. 122. Льохи, шинки з шинкарками, з винами, медами, закупили запорожці та її тнуть коряками! Шевч. 369. 2) Плата мельнику мукою за помолъ.
Словник української мови Грінченка